Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Стаття присвячена тематизації механізмів інституційного запозичення. Розбудова системи державних інститутів України супроводжується значними запозиченнями з досвіду уcпішних демократичних держав та міжнародних організацій. Цей процес характеризується перенесенням інституцій, що сформовані в межах однієї системи на «грунт» іншої. Інститут, як регулятор статусно-рольових взаємодій зазвичай є нейтральним щодо цілей свого застосування та ціннісних орієнтацій залучених акторів. Тому запровадження або трансформація інституту передбачає широкий спектр можливих мотивацій його ініціаторів. Інститут тим стає інструментом державної політики. Як окремий елемент державної політики він вступає у взаємодію з іншими її елементами, традицією та усталеними практиками їх функціонування. Із перспективи системного цілого інститут «перетлумачує» цілі та пріоритети свого функціонування. Внаслідок цього відбувається суттєва трансформація як самих інститутів (їх цілей та структур), так й характеру їх взаємодій з іншими інститутами. Фактично відбувається адаптація інституту до усталених комплексних зав’язків взаємоузгодженої системи
Посилання
Klaus, Beyme, von. (2008). Political Theories of Modernity. Kyiv: Stylos. [In Ukrainian].
Parsons, Wayne. (2006). Public Policy: An Introduction to the Theory and Practice of Policy Analysis. Kyiv: Publishing House “Kyiv-Mohyla Acad-emy”. [In Ukrainian].
Ricoeur, P. (2002). Law and Justice. Kyiv: Duh I Litera. [In Ukrainian].
Bourdieu, P. (2012). Sur l'État. Cours au Collège de France (1989-1992). Seuil.
Douglas, М. (1986). How institutions think. Syracuse university press.
Public Administration in Ukraine. (2024). SIGMA Program Monitoring Report: OECD/SIGMA.
The Oxford Handbook of Public Policy. (2008). Oxford University Press.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.