Анотація
Автор вважає, що в сучасній філософії не існує єдиних понять онтології і буття, а є різні типи онтологічних систем, в яких поняття буття має різні інтерпретації. Відмінності в інтерпретаціях не випадкові, бо є наслідком тих настанов свідомості, які лежать в основі нашого розуміння дійсності і присутні в ньому, як правило, «за умовчанням». Наші онтологічні орієнтації визначаються глибинними ментальними структурами і смислами, які далеко не завжди для нас самих є очевидними і раціонально доказовими. Тобто сам вибір онтології виявляється процедурою, що виходить за межі раціонального дискурсу і аргументації. Автор констатує, що дані установки не вводяться довільно мислителем, а обґрунтовуються і схвалюються науковим співтовариством, відіграють роль певних абсолютних передумов, що, як правило, не артикулюються і явно не визначаються.
Посилання
Adler YU.P. Znaniya i informatsiya – eto ne odno i to zhe // Informatsionnoye obshchestvo. – 2001. – № 6. – S. 8–15.
Burd'ye P. Sotsiologiya politiki. – M., 1993. – 336 c.
Vitgenshteyn L. O dostovernosti. – M., 1994. – 362 s. – (Filosofskiye raboty: CH. I.).
Kant Immanuil. Kritika prakticheskogo razuma. Sochineniya v shesti tomakh. – M. – T.4. – CH.I. 1965. – 544 s.
Mur D.E. Dokazatel'stvo vneshnego mira // Analiticheskaya filosofiya: Izbr. teksty. – M., 1993. – S. 66–84.
Plesner KH. Vvedeniye v filosofskuyu antropologiyu: Stupeni organicheskogo i chelovek. – M., 1988. – 552 s. (98–151; 524–527).
Frank S.L. Dukhovnyye osnovy obshchestva. – M., 1992. – 310 s.
Khaydegger Martin. Vremya i bytiye: Stat'i i vystupleniya – M., 1993. – 447 s.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.