Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Людяність як елемент життєвого світу переважно не піддається рефлексії. Це – виявлення самозрозумілої людської сутності в стосунках з іншими людьми, а також стосовно природних істот та світу ідеалів і вірувань. Бути людиною – це виявляти певне ставлення до себе та до інших – співчуття, повагу, любов, доброту, гідність, щирість. Людяність не є однією з чеснот, вона є буттєвою основою суспільної моралі та особистісної моральності, тим надлишком доброти, на який спираються будь-яка моральна норма та обов’язок. Людяність є життєвим світом для звичаїв, моралі і особистої моральності. У повсякденності людяність існує майже непомітно, як звична атмосфера ввічливості, доброзичливості поміж членами суспільства. Але в часи воєн та гострих соціальних конфліктів, коли підважуються норми моралі, і особистість опиняється на межі втрати себе та світу спів-буття, людяність стає тим опертям, що дає змогу зберегти особистісну ідентичність, моральне ставлення до інших і віднайти горизонти порозуміння у світі.
Посилання
3. Arendt KH. Dzherela totalitaryzmu. – K. : Dukh i litera, 2002. – 539 s.
4. Arendt KH. Lyudy za temnykh chasiv. – K. : Dukh i litera, 2008. – 320 s.
5. Husserlʹ É. Kartezyanskye razmyshlenyya. – SPb. : Nauka, Yuventa, 1998. – 315 c.
6. Levinas E. Mizh namy: doslidzhennya dumky-pro-inshoho. – K.: Dukh i litera, 1999. – 312 s.
7. Lyuter M. Mohut ly voyny obresty Tsarstvo Nebesnoe // Lyuter M. Vremya molchanyya proshlo: Yzbrannye proyzvedenyya 1520–1526 hh. – KH.: Oko, 1994. – S.181–224.
8. Makʺyavelli N. Derzhavetsʹ // Makʺyavelli N. Florentiysʹki khroniky; Derzhavetsʹ. – Kharkiv : Folio, 2013. – S.415–487.
9. Mulyarchuk YE. E.Levinas: urok buttya «dlya inshoho» // Filosofsʹki dialohyʺ2013. – Vypusk 7. «Tolerantnistʹ ta dialoh v suchasnomu sviti». – K., 2013. – S.229–236.
10. Nytsshe F. Chelovecheskoe, slyshkom chelovecheskoe // Nytsshe F. Sochynenyya v 2 t. T.1. – M.: Myslʹ, 1996. – S.231–490.
11. Patochka YA. Nehatyvnyy platonizm; Vichnistʹ ta istorychnistʹ; Yeretychni ese pro filosofiyu istoriyi. – K. : Vyd-vo Solomiyi Pavlychko «Osnovy», 2001. – 374 s.
12. Solovʹëv V.S. Opravdanye dobra. Nravstvennaya fylosofyya // Solovʹëv V.S. Sochynenyya v 2 t. T. 1. – M. : Myslʹ, 1990. – S.47–580.
13. Frahmenty rannykh hrecheskykh fylosofov. Chastʹ 1. – M.: Nauka, 1989. – 576 s.
14. Frankl V. Chelovek v poiskakh smysla. – M. : Progress, 1990. – 368 s.
15. Fromm E. Anatomiya chelovecheskoy destruktivnosti. – M. : Respublika, 1994. – 447 s.
16. Khaydegger M. Bytiye i vremya. – M. : “Ad Marginem”, 1997. – 452 s.
17. Khaydegger M. Vopros o tekhnike // Khaydegger M. Vremya i bytiye. – M. : Respublika, 1993. – S. 221–238.
18. Khaydegger M. Pis'mo o gumanizme // Khaydegger M. Vremya i bytiye. – M. : Respublika, 1993. – S.191–220.
19. Chelovek: mysliteli prishlogo i nastoyashchego o yego zhizni, smerti i bessmertii. Drevniy mir – Epokha prosveshcheniya. – M. : Politizdat, 1991. – 461 s.
20. Shchyuts A., Lukman T. Struktury zhyttyesvitu. – K. : Ukrayinsʹkyy tsentr dukhovnoyi kulʹtury, 2004. – 560 s.
21. Levinas E. Is it righteous to be? Interviews with Emmanuel Levinas. – Stanford, California: Stanford University Press, 2007. – 309 p.
22. Levinas E. Of God Who Comes to Mind. – Stanford, California: Stanford University Press, 1998. – 212 p.
23. Levinas E. Otherwise than Being or Beyond Essence. – Pittsburg, Pennsylvania: Duquesne University Press, 2004. – 205 p.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.