Історик філософії – о.Микола Конрад: нотатки до інтелектуальної біографії

Анотація

Микола Конрад (1876–1941) – отець професор, доктор богослов’я й філософії, декан філософського факультету Української Греко-Католицької Богословської Академії у Львові, український мислитель та історик філософії. Однак його інтелектуальна біографія ще не вивчена докладно. Маловідомими залишаються його зацікавлення у царині історії новітньої та української філософії. У статті робиться спроба реконструкції зацікавлень отця у цих галузях історії філософії на основі його рецензій.

Розглянуті рецензії отця Миколи Конрада вказують на його зацікавлення у межах новітньої історії філософії першою чергою розвитком неотомізму. Про це свідчать рецензовані праці та їх автори, наукова діяльність яких сприяла відновленню томізму (А.Штекель, К.Ковальський та ін.) та власні міркування Конрада з приводу змісту рецензованих творів. З позицій неотомізму погоджується він із критикою філософії Гегеля, оскільки вбачав у ній джерело марксизму та комунізму. Його філософія, як і німецька філософія новітнього періоду, входить до кола наукових інтересів М.Конрада. Водночас особливу увагу звертав отець і на розвиток новочасної історії філософії Польщі, особливо неосхоластики. Цікавився історією філософії України, зокрема творчістю Г.Сковороди, а також працями українських філософів-сучасників (Д.Чижевський, І.Мірчук). Як науковець та викладач бачив потребу у її вивченні та наголошував на цьому в одній з рецензій. Ця обставина, а також відсутність окремого курсу історії філософії України в Львівській Богословській Академії, дає можливість припускати, що отець М.Конрад викладав історію філософії України у курсі новітньої філософії.