Локалізація природноправового дискурсу під впливом соціо-культурних викликів сучасного суспільства ризику
PDF

Ключові слова

суспільство, постмодерн, ситуативна мораль, етичний мінімум, правова дійсність, соціальний феномен, онтологізація права

Як цитувати

Artemchuk, M. (2018). Локалізація природноправового дискурсу під впливом соціо-культурних викликів сучасного суспільства ризику. Мультиверсум. Філософський альманах, (1-2), 104-113. вилучено із https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/74

Анотація

У статті відзначено, що внаслідок переходу суспільства до постмодерну, права людини охарактеризувалися поступовою відмовою від пошуку єдиного переліку загальних правил для всього людства (Декларація прав людини), та від пошуку ідеї загальної цінності, що об’єднала б усіх людей під одним прапором, та поступовим приходом до світу ситуативної моралі, мінімізації правил для окремо взятих випадків, суспільств, груп. Доведено, що соціальний прогрес створює нову природно-правову дійсність через осмислення відповідальності, моральності дій людини, етичного мінімуму її поведінки, розширення кола питань, яких у своїх діях торкається людина, та втілення цих процесів у створенні нових норм та інститутів, що діють у новій природно-правовій моделі, онтологізуючи наявну сформовану природно-правову дійсність. Прикладом такого інституту представлено інститут омбудсмана. Визначено, що природне право передбачає відповідальність, яка покладається на особу. У цьому контексті поняття відповідальності характеризує позитивне соціальне ставлення особи до своїх вчинків. «Стримувальний» ефект відповідальності стосується не лише свавільних протиправних дій, що зазіхають на права інших членів суспільства, він передбачає право самореалізації особи шляхом встановлення відповідальності перед суспільством за наслідки своїх вільно обраних дій. Суб’єкт обмежує свої права для необхідності гармонізації життя в соціумі.

PDF

Посилання

Tinovitsʹka, I. D. (1992). Pravo na informatsiyu ta mekhanizm yoho realizatsiyi. Zakonodavchi problemy informatyzatsiyi suspilʹstva : Pratsi VNYYSZ, Pratsi 52, 29-41. [In Ukrainian].

Khabermas, Y. (1995). Demokratyya. Razum. Nravstvennostʹ. Moskow: Academia. [In Russian].

Khabermas, Y. (1993). Teoryya kommunykatyvnoho deystvyya. Vestnyk Moskovskoho unyversyteta. Seryya 7 : Fylosofyy, № 4. [In Russian].

Khayyek, F. A. (1999). Pravo, zakonodavstvo ta svoboda : Nove vykladennya shyrokykh pryntsypiv spravedlyvosti ta politychnoyi ekonomiyi: V 3 t. Kyiv: Sfera, 1999–2000, V. 1 : Pravyla ta poryadok. [In Russian].

Bouwsma, W. J. (1968). Venice and the Defense of Republican Liberty : Renaissance Values in the Age of the Counter Reformation (University of California Press, 1968.

Bruns, F. (1938). Die Lübecker Syndiker und Ratssekretäre bis zur Verfassungsänderung von 1851 in ZVLGA Band 29 (1938), 97-99.

Evans, G. R. The Church and The Churches: Toward an ecumenical ecclesiology. Cambridge : Cambridge University Press.

Ferrari, S. The New Wine and the Old Cask. Tolerance, Religion and the Law in Contemporary Europe. Ratio Juris, Vol. 10, № 1, 75-89.

Feuerherdt E. Gesellschaftsvertrag und Naturrecht in der Staatslehre von Althusius. Köln, 213.

Gosepath S. und Lomann G. (2012). Philosophie der Menschenrechte, Herausgegeben. Shurkamp.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.