Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті досліджується специфіка прагматичного підходу до проблем нормативності й конвенційності. У дослідженні встановлено, що значення поняття нормативного передусім розкривається через дистинкції норм і фактів, нормативності й дескриптивності, нормативізму й натуралізму. Звертаючи увагу на різнобічність наявних концептуалізацій понять нормативного і конвенційного у сучасній філософії наголошується на особливій значущості названої проблематики для філософії прагматичного спрямування, оскільки феномен дії як у буквальному значенні (поведінкова дія), так і у небуквальному (мовна дія) передбачає актуалізацію чинника спільноти і, отже, соціального вектору філософських міркувань, у річищі якого питання конвенційності і нормативності мають непересічну вагомість. Адресуючись до концепції «нормативної прагматики» Р. Брендома, у статті акцентовані такі її риси, як перекривання прагматизму і прагматики та, відповідно, підпорядкування семантичного виміру царинам не лише прагматики, а й прагматизму. Аналітичним бекґраундом праці виступає трансцендентальний дискурс, з позиції якого здійснюється авторська рефлексія.
Посилання
Apel, K.-O. (1978). Transcendental Semiotics and the Paradigms of First Phi-losophy. Philosophic Exchange, 9(1), 3-22.
Apel, K.-O. (1994). Intentions, Conventions, and Reference to Things: Mean-ing in Hermeneutics and the Analytic Philosophy of Language. In: K.-O. Apel, Selected Essays. Vol. I: Towards a Transcendental Semiotics (pp. 51-82). New Jersey: Humanities Press.
Boghossian, P. (2005). Is Meaning Normative? In: Ch. Nimtz, A. Beckermann Eds.), Philosophy-Science -Scientific Philosophy, Main Lectures and Collo-quia of GAP 5, Fifth International Congress of the Society for Analytical Phi-losophy (pp. 205-218). Paderborn: Mentis.
Brandom, R. (2001). Making it Explicit: Reasoning, Representing, and Discursive Commitment. Massachusetts, London: Harvard UP.
Brandom, R. (2008). Between Saying and Doing: Towards an Analytic Prag-matism. Oxford UP.
Crowell, S. (2013). Normativity and phenomenology in Husserl and Heidegger. Cambridge: Cambridge UP.
Finlay, S. (2019). Defining Normativity. In T. Kevin, D. Plunkett & S. Shapiro (Eds.), Dimensions of Normativity: New Essays on Metaethics and Jurispru-dence (pp. 62-104). New York: Oxford UP.
Goodman, N. (2010). “Just the Facts, Ma’am!”. In M. Krausz (Ed.). Relativ-ism: A Contemporary Anthology (pp. 80–85). New York: Columbia UP.
Guenther, L. (2021). Six Senses of Critique for Critical Phenomenology. Punc-ta, 2 (4), 5-23.
Habermas, J. (1996). Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy. Rehg, W. (Trans.). Cambridge, Massachusetts: The MIT Press.
Hill, L. E. & Troub, R. M. (1995). Pragmatism as a Normative Theory of Social Value and Economic Etics. In Ch. M. A. Clark (Ed.). Essays in Honor of Marc R. Tool, pp. 75-84. New York: Springer Science+Business Media.
Ilyina, A. (2022). The Theoretical Dimension of Problematization of Freedom in the Transcendental-Deconstructive Discourse. Kyiv: Scientific Capital. [In Ukrainian].
Jacobs, S. (2000). Rhetoric and Dialectic from the Standpoint of Normative Pragrnatics. Argumentation, 14(3), 261-286.
Karini, Z. (2015). The Translation Quality of Conversational Implicatures in Five on a Treasure Island. Retrieved from https://jurnal.uns.ac.id/prosidingprasasti/article/viewFile/68/52 (accessed: 28.02.2025).
Kiesselbach, M. (2014). From Practical Attitude to Normative Status: Defend-ing Brandom's Solution of the Rule-Following Problem. Retrieved from https://wab.uib.no/agora/tools/alws/collection-9-issue-1-article-49.annotate (accessed: 28.02.2025).
Kripke, S. (1982). Wittgenstein on Rules and Private Language. Cambridge: Harvard UP.
Kyburg, H. E. (1983). Rational Belief. Behavioral and Brain Sciences, 6(2), 231-245.
Laktionova, A. (2016). Philosophy of Action. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].
Laktionova, A. (2021). Will and Volition: Personal Conditions of Possibility of Being an Agent. Philosophical Thought, 4, 153-162.
Liebesman, D. (2018). The Normativity of Meaning. In Star, D. (Ed.). The Oxford Handbook of Reasons and Normativity, pp. 1015-1039. New York: Oxford UP.
MacFarlane, J. (2010). Pragmatism and Inferentialism. In Weiss, В. & Wan-derer, J. (Eds.), Reading Brandom: on Making it Explicit, pp. 81-95. London&New York: Routledge.
Moran, D. (2014). Steven Crowell, Normativity and Phenomenology in Hus-serl and Heidegger, Review. Retrieved from https://ndpr.nd.edu/reviews/normativity-and-phenomenology-in-husserl-and-heidegger (accessed: 28.02.2025).
Peregrin, J. (2019). Social Normativism. In Risjord, М. (Ed.). Normativity and Naturalism in the Philosophy of the Social Sciences, pp. 60-77. London and New York : Routledge.
Pollok, K. (2017). Kant’s Theory of Normativity: Exploring the Space of Rea-son. Cambridge : Cambridge UP.
Rescorla, M. (2024). Convention. In E. N. Zalta & U. Nodelman (Eds.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/entries/convention (accessed: 28.02.2025).
Scavenius, Th. & Lippert-Rasmussen, K. (Eds.) (2021). Facts & Norms. London: Routledge.
Searle, J. (1969). Speech Acts. An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge: Cambridge UP.
Shapiro, L. (2004). Brandom on the Normativity of Meaning. Philosophy and Phenomenological Research, LXVIII(1), 141-160.
Southwood, N., Eriksson, N. (2011). Norms and Conventions. Philosophical Explorations, 14, 195-217.
Tebben, N. (2021). Inferentialism is as Compositional as it Needs to be. Con-temporary Pragmatism, 18(3), 263-286.
Testa, I. (2009). Criticism and Normativity. Brandom and Habermas between Kant and Hegel. In Canale, D. & Tuzet, G. (Eds.). The Rules of Inference. Inferentialism in Law and Philosophy, pp. 29-44. Milano : Egea.
Yermolenko, A. (2010). Unity of Knowledge in the Light of Discursive Critique of the Worldview Approach. Philosophical Dialogues, 4(1), 52-66. [In Ukrainian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.