Три сенсові виміри соціальних систем у контексті людини та новітніх мас-медіа

Анотація

У статті розглянуто концептуальні питання, що виникають під час дослідження надбань теорії соціальних систем сучасного німецького соціолога і філософа Нікласа Лумана. Ці питання пов’язані, по-перше, зі станом людини у соціальних системах в умовах відмови від концепту діючого суб’єкта, і, по-друге, з активним розвитком та впровадженням новітніх масових медіа комунікації, пов’язаних з роботою всесвітньої мережі Інтернет, а також системно-функціональними наслідками цих процесів. Із цією метою використовується методологічна настанова Лумана, що будь-який самоопис та дослідження в межах системної теорії має існувати у трьох смислових вимірах: соціальному (комунікація), часовому (еволюція) та змістовому (диференціація). Опис стану людини у соціальних системах здійснюється на основі введеної Нікласом Луманом форми «персона», явищ мови та пам’яті, а також подвійної контингенції і розрізнення символічно генералізованих медіа комунікації. Додатково розглядається питання концептуалізації системної диференціації та її впливу на форму, яку набиває сучасне суспільство; для цього розглядаються явища інтеграції/дезінтеграції, інклюзії/ексклюзії, домодерні форми суспільства, чинники, що призводять до функціональної диференціації, а також структурне сполучення. Аналізується  вплив надсучасних медіа на прикладі явища культури «пробудження» та протестної комунікації. Висувається припущення, що підсистеми суспільства, першою чергою економіка та політика, здатні корумпувати одна одну.