Анотація
У статті досліджується концепція гібридного менеджменту з точки зору соціально-філософських підходів, які забезпечують не лише ефективність, а й моральну відповідальність управлінських практик. З огляду на сучасні виклики, такі як війна, глобальні кризи, екологічні та соціальні проблеми, автор акцентує увагу на необхідності переосмислення традиційних управлінських стратегій і впровадження нових підходів, що інтегрують філософські та етичні принципи. Стаття аналізує прагматистський підхід, що базується на ідеях Вільяма Джеймса та Джона Дьюї, які підкреслюють важливість емпіричного досвіду та самоаналізу у процесі прийняття рішень. Використання прагматизму дає можливість створювати гнучкі моделі управління, що сприяють швидкій адаптації до змінних умов і підтримують інновації. У дослідженні розглядається також концепція моральної рефлексії, яка додає етичний вимір до управлінських стратегій, роблячи їх більш стійкими та соціально значущими. Автори, такі як Пейман Таджаллі та Стівен Сегал, пропонують етичну межу, засновану на ідеях Еммануеля Левінаса про безмежну відповідальність, що дає можливість організаціям поєднувати особисту відповідальність та соціальний контекст у прийнятті рішень. Це підхід, який створює основу для збалансованих управлінських практик, що відповідають як внутрішнім, так і зовнішнім викликам. У статті також розглядаються ідеї Ллойда Санделендса про людину як головний елемент управління, що є важливою противагою суто економічним підходам, і дослідження етичної поведінки менеджерів, проведене Д. Дж. Фріцше та Г. Бекером, яке підкреслює стабільність етичних принципів у різних видах кризових ситуацій. У підсумку автор робить висновок, що гібридний менеджмент повинен орієнтуватися на соціально-філософські елементи, що допомагають створювати стратегії, які поєднують ефективність та етику. Це необхідно для побудови стійких організацій, здатних відповідати сучасним викликам і забезпечувати довгостроковий розвиток через інтеграцію моральної рефлексії, прагматизму та розуміння соціальної відповідальності.
Посилання
Liubyvyi, Ya. V. (2023). Pragmatist and Value Approaches to the Issues of War and Peace in the Post-Postmodern Era. Multiversum. Philosophical Almanac, Issue 2(178), Volume 2, pс. 64–84. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.1.1.1 [In Ukrainian].
Fritzsche, D. J., Becker, H. (1983). Ethical Behavior of Marketing Managers. Journal of Business Ethics, Volume 2(4), рр. 291–299. https://doi.org/10.1007/BF00383187
Putnam, H., Ruth, A. (2017). Pragmatism as a Way of Life. Harvard University Press: Cambridge.
Sandelands, L. (2009). The business of business is the human person: Lessons from the Catholic social tradition. Journal of Business Ethics, Volume 85(1), рр. 93–101. https://doi.org/10.1007/s10551-008-9751-y
Snyder, P., Hall, M., Robertson, J. (2006). Ethical rationality: A strategic approach to organizational crisis. Journal of Business Ethics, Volume 63, рр. 371–383. https://doi.org/10.1007/s10551-005-3328-9
Sorbello, K. (2020). A Paradigm Shift in Management Philosophy: Future Challenges in Global Organizations. Journal of Business Ethics, Volume 162(4), pс. 763–775. https://doi.org/10.1007/978-3-030-29710-7_2
Tajalli, P., Segal, S. (2019). Levinas, Weber, and a Hybrid Framework for Business Ethics. Philosophy of Management, Volume 18, рр. 71–88. https://doi.org/10.1007/s40926-018-0100-7
Tubbs, N. (2023). Re-educating thinking: philosophy, education, and pragmatism. Journal of Philosophy of Education, Volume 57(2), pс. 433–443. https://doi.org/10.1093/jopedu/qhad031
Wicks, A. C., Freeman, R. E. (1998). Organization studies and the new pragmatism: Positivism, anti-positivism, and the search for ethics. Organization Science, Volume 9(2), рр. 123–140. https://doi.org/10.1287/orsc.9.2.123

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
