Міграційні виміри резилієнтності: український «стікс» моральної удачі

Анотація

У статті, у форматі мисленнєвого експерименту, запропоновано до обговорення приклад застосування концептів моральної удачі й резилієнтності до моделювання інтенціонально-каузальної структури парадоксальних ситуацій нелегальної міграції військовозобов’язаних громадян України за кордон з метою ухилення від мобілізації і уникнення ризиків, пов’язаних з участю у бойових діях, що завершились загибеллю суб’єктів через вплив зовнішніх обставин під час міграції. Зважаючи на комплексний екзистенційний, соціально-філософський (міграційний), деонтичний і етичний характер проблематики, ухилення військовозобов’язаних громадян від виконання громадянського обов’язку і нелегальну міграцію під час фази ескалації війни і загальної мобілізації в умовах особливого періоду розглянуто в контексті сучасних дискусій щодо військової некрополітики, ціннісних підстав резилієнтності як відповідальності за наслідки і здатності до опору у складних умовах, а також морально-етичного контексту звинувачення і виправдання дій в умовах моральної удачі.