Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Колективні емоційні стани раніше досліджували переважно як чинники соціальної аномії, тоді як соціальну норму асоціювали переважно з втіленням понять у соціальні норми. Цей підхід останні роки зазнає суттєвих коректив: українські та закордонні дослідники розглядають колективні емоційні стани як соціальну норму і постійну основу для досягнення стійкого раціонального консенсуса. Більше того, дослідники вже не стільки протиставляють емоції з інтелектом, скільки виявляють все більше взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними. Це змінює уявлення про сутність легітимації та статус мотивації у перебігу соціальних процесів. Мотивація постає не стільки як надто мінлива суб’єктивна психологічна характеристика, скільки як постійна колективна характеристика соціальних спільнот. Мотивація зумовлює соціальну ідентичність через постійне спрямування людей як членів соціальних спільнот до досягнення певних спільних бажаних цілей. Легітимація також постає як процес постійного визнання людьми одне одного під час встановлення спільно визнаних соціальних норм. У такому визнанні колективні емоції відіграють вирішальну роль. Біологічні основи емоційної поведінки людей не так редукують їхню поведінку до біологічних чинників, скільки емоції сприяють сублімації цих біологічних чинників до соціально прийнятних цілей. Емоційна основа утвердження національної ідентичності має свої негативні і свої позитивні сторони: якщо негативний вплив емоцій може викликати загострення радикального націоналізму, то позитивний вплив емоцій сприяє згуртуванню нації у ситуації екзистенційних викликів – таких як війна. Легітимація справедливої війни є одним із головних завдань спрямування колективних емоцій, зокрема праведного гніву, на мотивацію до соціальної мобілізації нації до спротиву збройній зовнішній агресії.
Посилання
Boichenko, M. (2022). Correcting the names of things: the coercion of war in education and social life. Philosophy of Education 28(1), 11-27. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-1. [In Ukrainian].
Boichenko, M. (2020). Social theories and discursive and non-discursive social practices: an educational sample. Philosophical thought, 5, 23-40. https://doi.org/10.15407/fd2020.05.023. [In Ukrainian].
Habermas, J. (2014). To the Reconstruction of Historical Materialism. Kuplin, V. (Trans.). Kyiv: Duh I Litera. [In Ukrainian].
Habermas, Yu. (2005). Involvement of the Other: Studies in Political Theory. Dakhniy, A. (Trans.). Lviv: Astrolabia. [In Ukrainian].
Gadamer, H.-G. (2000) Truth and method: in 2 volumes. V.1: Truth and method. Hermeneutics I: Basics of philosophical hermeneutics. Mokro-volskyi, O. (Trans.). Kyiv: Universe. [In Ukrainian].
Heidegger, M. (2007). On the road to language. Kamianets, V. (Trans.). Lviv: Chronicle. [In Ukrainian].
Hegel, G. V. F. (2004). Phenomenology of spirit. Taraschuk, P. (Trans.). Kyiv: Publishing House of Solomia Pavlychko “Osnovy”. [In Ukrainian].
Hmyria, A. (2022). Identity: how to understand that I am Ukrainian? Radio Svoboda. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-natsia/31951984.html. [In Ukrainian].
Guzhva, A. A. (2018). Sociocultural transformations of social ecstatic states. (Candidat dissertation). Manuscript. Kharkiv. Retrieved from http://philosophy.karazin.ua/ua/nauka/rada/guzhva_disser.pdf. [In Ukraini-an].
Dawkins, R. (2018). The selfish gene. Kharkiv: Book Club “Family Leisure Club”. [In Ukrainian].
Elias, N. (2003) The process of civilization. Sociogenetic and psychogenetic studies. Logvinenko, O. (Trans.). Kyiv: “Alternative” publishing house. [In Ukrainian].
Luhmann, N. (2011). The Concept of Goal and Systemic Rationality: Regarding the Function of Goals in Social Systems. Boichenko, M. & and Kebuladze, V. (Trans.). Kyiv: Duh I Litera. [In Ukrainian].
Maffesoli, M. (2018). Time of the Tribes. Decline of Individualism in Postmodern Society. Ivy, V. (Trans.). Kyiv: VD “Kyiv-Mohyla Academy”. [In Ukrainian].
Mukherjee, S. (2017). Gene. An Intimate History. Book Club “Family Leisure Club”. [In Ukrainian].
Sapolsky, R. (2022). Biology of behavior. Reasons for good and bad in us. Lyubenko, O. (Trans.). Kyiv: Nash Format. [In Ukrainian].
Goleman, D. (2020). Emotional intelligence: Why it can matter than IQ. Lon-don: Bloomsbury.
Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns. Frankfurt am Main: Suhrkamp, Bd. 1: Handlungsrationalität und gesellschaftliche Rationa-lisierung.
Kivimäki, V., Suodenjoki, S., & Vahtikari, T. (Eds.). (2021). Lived nation as the history of experiences and emotions in Finland, 1800-2000. Springer International Publishing AG.
Lorenz, K. (1963). Das sogenannte Böse zur Naturgeschichte der Aggression. Vienna: Dr. G. Borotha-Schoeler Verlag.
Luhman, N. (1976). Funktionen und Folgen formaler Organisation. 3. Aufl. Berlin: Duncker & Humblot.
Luhmann, N. (1984). Soziale Systeme: Grundriß einer allgemeinen Theorie. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag.
Marjanen, J. (2021). National Sentiment: National Building and National Language in Nineteenth-century Finland. Lived nation as the history of experiences and emotions in Finland, 1800-2000, 61-82. Springer International Publishing AG.
Mouffe, Ch. (2005). On the political. New York: Routledge.
Schmitt, C. (2007). The Concept of the Political. Schwab, G. (Trans.). Chicago: The University of Chicago press; Enlarged edition.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.