Анотація
Стаття пропонує поглянути на сучасні політичні процеси крізь призму участі в них релігійного фактору. Вважаючи сучасну російсько-українську війну своєрідним тригером, який запустив глобальні зміни в системі міжнародних відносин, поховавши її попередню біполярну модель, автори аналізують зміни, які відбулися в Україні, зокрема її релігійного сегменту. Україна з маловідомої частини світового релігійного простору перетворюється на активного реформатора цього простору. У певний момент вона стає центром глобального протистояння трьох релігійних осередків – Константинополя, Риму і Москви, переформатовуючи звичний християнський ландшафт світу. Наведені кількісні і якісні показники присутності України як релігійного суб’єкту в європейському і світовому просторі свідчать як про його збагачення, так і проблемну конфліктність. Війна проявила латентні міжконфесійні протистояння і в Україні, і в світі. Такий потужний інструмент ідейного та ідеологічного впливу, як релігія/церква, використовується протиборчими сторонами для обґрунтування, виправдання, освячення агресії і захисту від неї. Автори зосереджують свою увагу на українському православ’ї, на його ролі в переформатуванні релігійного простору. Українці фактично поставили крапку у необмеженому домінуванні Московського патріархату у Вселенському православ’ї, що вплинуло на інші християнські спільноти. Тривала в силу історичних обставин відсутність України в геополітичному просторі подолана. Тепер вона суб’єктно присутня у всесвітній релігійній спільноті і перебуває там як самостійна духовно-організаційна сила, що буде лише нарощувати свій потенціал. Усвідомлюючи, що колишня система світової безпеки зазнала краху, а старі важелі стримування агресивних і небезпечних намірів окремих країн не спрацьовують, пропонується подумати про нові форми геополітичного співіснування. У конструктивному вирішенні спірних питань людська спільнота має акумулювати зусилля всіх можливих союзників альянсу, зокрема і такого потужного, як релігія, котра за тисячоліття своєї духовно-практичної діяльності напрацювала власні специфічні методи миротворення.
Посилання
What armed conflicts arose in the world after the Second World War and what did they lead to. Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2019/12/13/infografika/polityka/yaki-zbrojni-konflikty-vynykaly-sviti-pislya-druhoyi-svitovoyi-vijny-ta-choho-vony-pryzvely
Ukraine as a center of contemporary global religious confrontation: Constan-tinople – Rome – Moscow. Humaniora. (2020). Czasopismo Internetowe, 1(29), 39-52. Retrieved from http://humaniora.amu.edu.pl/sites/default/files/humaniora/Humaniora%2029/Fylypovych_Hum_1_29_20_S.pdf. [In Ukrainian].
Ukraine. In Wikipedia. Retrieved from http://uk.wikipedia.org. [In Ukrainian].
Population. In Wikipedia. URL: http://uk.wikipedia.org. [In Ukrainian].
Pavlov, S., Mezentseva, K., & Lyubitseva, О. Geography of religions. K., 1998. [In Ukrainian].
Christian world. (2000). Vol. 9.
The number of Christians is growing more slowly than Muslims. Retrieved from https://df.news/2022/02/14/kilkist-khrystyian-roste-povilnishe-nizh-musulman-doslidzhennia.
Christianity. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Christianity#:~:text=To-tal%20about%202%2C2%20 billion. [In Ukrainian].
Religions of the world. (1996). Moscow. [In Ukrainian].
Peculiarities of religious and church-religious self-determination of citizens of Ukraine: Trends 2000-2020. (Information materials). Retrieved from https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_religiya.pdf. [In Ukrainian].
The changing commitment of Ukrainians to "traditional values": the results of a telephone survey conducted on July 6-20, 2022. Press release Retrieved from https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1128&page=5. [In Ukrainian].
Peskov: Kyiv is at war with the church, which is going through very, very dif-ficult times in Ukraine. Retrieved from https://tass.ru/politika/16547763. [In Ukrainian].

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
