«Дискурсія про метод» Декарта як проект антропологічної метафізики Нового часу
PDF

Ключові слова

Декарт, метафізика, технократична, релігійна, антропологічна, фізика, свобода, cogito

Як цитувати

Malivskyi, A. (2018). «Дискурсія про метод» Декарта як проект антропологічної метафізики Нового часу. Мультиверсум. Філософський альманах, (3-4), 3-23. вилучено із https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/49

Анотація

Контекст згасання технократичних ілюзій актуалізує питання про характер та спрямованість тих радикальних змін, котрі були започатковані в Новий час. До найбільш глибоких форм оприявнення останніх належить метафізика Декарта, котра дедалі більше привертає увагу сучасних дослідників. Звертання до його спадщини, доцільне та суголосне сучасності, засвідчує центральну роль у його шуканнях антропологічних проблем, свідомо замаскованих ним за ширмою науки та гносеології. Під час критичного аналізу основних версій картезіанської метафізики, а саме – технократичної та релігійної, аргументується їх недостатність. Посилена увага до антропологічних вимірів вчення Декарта в сучасних дослідженнях та його звертання до образу маски для приховування власних переконань зумовлюють переосмислення означених підходів. Слушним є прочитання тексту «Дискурсії про метод» відповідно з її першою назвою, тобто як проекту вдосконалення природи людини. Формою змістовної реалізації останнього в текстах мислителя є антропологічна метафізика, першою формою увиразнення якої є сторінки «Дискурсії».

PDF

Посилання

Dekart, R. (2001). Mirkuvannya pro metod, shchob pravylʹno spryamovuvaty sviy rozum i vidshukovuvaty istynu v naukakh. Kyiv: Tandem. [In Ukrainian].

Malyvskyy, A. (2013). Antropolohyzatsyya bazovoho proekta Dekarta v sovremennoy ystoryko-fylosofskoy lyterature. Sententiae, ХXVIII.1, 51-63. [In Russian].

Safransky, R. (2005). Khaydehher: hermanskyy master y eho vremya. Molodaya hvardyya. [In Russian].

Khoma, O. (2014). Istoryko-filosofsʹki stereotypy ta suchasne prochytannya Dekartovykh «Medytatsiy». In Dekart, R. Medytatsiyi pro pershu filosofiyu. «Medytatsiyi» Dekarta u dzerkali suchasnykh tlumachenʹ: Zhan-Mari Beysad, Zhan-Lyuk Maryon, Kim San On-Van-Kun. Kyiv: Dukh i Litera, 368; 333-360. [In Ukrainian].

Khaydehher, M. (1993). Evropeyskyy nyhylyzm. Vremya y bytye, № 7, 63-176. [In Russian].

Khaydegger, M. (2007). Yevropeyskiy nigilizm. Sankt-Peterburg: Vladimir Dal'. [In Russian].

Khaydegger, M. (2006). Chto zovetsya myshleniyem? Moscow: Izdatel'skiy dom «Territoriya budushchego». [In Russian]. [In Russian].

Antoine-Mahu, D., Gaukroger, St. (Eds.) (2017). Descartes’ Treatise on Man and its Reception. Vol. 43. Springer.

Ben-Yami, H. (2015). Descartes' Philosophical Revolution. A Reassessment, Palgrave Macmillan.

Descartе, R. (1996). Сuvres complètes in 11 vol. Paris: Vrin, publiées par Ch. Adam et P. Tannery.

Faye, E. Descartes, the Humanists, and the Perfection of the Human Being. In Muratori, C., & Paganini, G. Early Modern Philosophers and the Renaissance Legacy., pp. 155-167.

Malivskyi, A. M. (2016). The demand for a new concept of anthropology in the early modern age: the doctrine of Hume. Anthropological dimensions of philosophical research: Is. 10, 121-130.

Marion, J.-L. (1999). Сartesian Question: method and metaphisycs. The University of Chicago Press.

Marion, J.-L. (1999). On Descartes' Metaphysical Prism: The Constitution and the Limits of Onto-theo-logy in Cartesian Thought. University of Chicago.

Marion, J. L. (2007). On the Ego and on the God. Further Cartesian Questions. New-York.

Simmons, A. (2011). Re-Humanizing Descartes. Philosophic Exchange, V. 41, № 1, 53-71.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.