Ключові слова
Як цитувати
Анотація
На відміну від міжрелігійного діалогу, що став предметом ретельних розвідок як українських так і світових дослідників релігії, увага до міжрелігійних організацій залишається непропорційно меншою від їх ролі в суспільному житті та на міжнародній арені. Стаття присвячена системному огляду головних напрямів сучасних досліджень міжрелігійних організацій. В ній послідовно розкриваються чотири аспекти: (1) можливі причини недостатньої дослідницької уваги до міжрелігійних організацій (зокрема, вплив теорії секуляризації та відносна «молодість» більшості з них); (2) проблема означення змісту поняття «міжрелігійні організації» (розширення кола дієвців, які можуть виступати від імені релігійних організацій, порівняння підходів до розуміння міжрелігійних організацій з висунутими ООН критеріями означення міжнародних організацій); (3) сучасні підходи до класифікації міжрелігійних організацій за колом учасників та складності адаптації цих класифікацій до українського контексту – неперекладності, зміни акцентів, національні преференції та усталеності; (4) функції міжрелігійних організацій на міжнародній арені та пов’язані з ними виклики: загроза політичної інструменталізації, проблема репрезентативності та включеності всіх дієвців, що особливо актуально для українських релігійних організацій, які в своїй більшості не мають самостійного представництва в міжнародних міжрелігійних організаціях. У висновках окреслено перспективи подальшого вивчення теми в контексті входження українських релігійних організацій в міжнародне релігійне поле.
Посилання
Bondarenko, V. (2006). Features of the entry of religious organizations of Ukraine in the international spiritual and religious field. Current issues of in-terfaith relations in Ukraine. - Кyiv: [n.p.], 111-114. [In Ukrainian].
Yelensky, V. (2011). Problems of entry of Churches and religious organiza-tions of Ukraine in the world dialogue of denominations, civilizations and cul-tures. Religion-World-Ukraine [Book II: Interfaith relations of polyfaith Ukraine]. Kyiv: [n.p.], 128-138. [In Ukrainian].
Fylypovych, L. (2010). International experience of interreligious dialogue. Ukrainian religious studies, 56, 153-164. [In Ukrainian].
Brodeur, P. (2005). From the Margins to the Centers of Power. The Increasing Relevance of the Global Interfaith Movement. Cross Currents, 55(1), 42-53.
Fahy, J. & Haynes, J. (2018). Introduction: Interfaith on the World Stage. The Review of Faith & International Affairs, 16(3), 1-8.
Fletcher, W. (1973). Religion and Soviet foreign policy, 1945-1970. London: Oxford University Press for the Royal Institute of International Affairs.
Griera, M., Giorda, M. & Fabretti, V. (2018). Initiatives interreligieuses et gouvernance locale: les cas de Barcelone et de Turin. Social Compass, 65(3), 312-328. [In French].
Griera, M. & Nagel, A.-K. (2018). Interreligious relations and governance of religion in Europe: Introduction. Social Compass, 65(3), 301-311.
Haynes, J. (2014). Faith-Based Organizations at the United Nations. New York: Palgrave Macmillan US.
Jeavons, T. (1998). Identifying Characteristics of "Religious" Organizations: An Exploratory Proposal. Sacred companies: organizational aspects of reli-gion and religious aspects of organizations. New York: Oxford University Press, 79-95.
Kunin, D. A. (2012). Multifaith: New Directions. Journal of Ecumenical Stud-ies, 47(1), 101-112.
Lant, B. (2017). Praxis community projects: A secular organization?: explor-ing the boundaries between religious and secular in migration support. The Refugee Crisis and Religion: Secularism, Security and Hospitality in Ques-tion. London; New York: Rowman & Littlefield International, 53-59.
Marshall, K. (2013). Global institutions of religion: Ancient movers, modern shakers. – London; New York: Routledge.
Martikainen, T. (2013). Multilevel and Pluricentric Network Governance of Religion. Religion in the Neoliberal Age: Political Economy and Modes of Governance. Farnham: Ashgate, 129-142.
Orton, A. (2016). Interfaith dialogue: Seven key questions for theory, policy and practice. Religion, State and Society, 44(4), 349-365.
Paulsen Galal, L., Lund Liebmann, L. & Nordin, M. (2018). Routes and rela-tions in Scandinavian interfaith forums: Governance of religious diversity by states and majority churches. Social Compass, 65(3), 329-345.
Prideaux, M. & Dawson, A. (2018). Interfaith activity and the governance of religious diversity in the United Kingdom. Social Compass, 65(3), 363-377.
Tracey, P., Phillips, N. & Lounsbury, M. (2014). Taking Religion Seriously in the Study of Organizations. Religion and organization theory. Bingley: Emerald, 3-21.
Union of International Associations (n.d.). Types of International Organiza-tion. Retrieved from https://uia.org/archive/types-organization/cc (Last ac-cessed 25.09.2021)
The European Network on Religion and Belief (n.d.). Why a European net-work? Retrieved from http://enorb.eu/why-a-european-network (Last ac-cessed 25.09.2021)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.