Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті аналізується роль мистецьких стратегій і мистецького примусу як їхньої складової у розбудові наступальних ідеологій (універсалістських, шовіністичних, расистських) та створенні охоронницьких міфів. Окреслюється зв’язок романтичного гіперболізму з принципом реальності, який виразно постає у політичних і геополітичних імплікаціях. Романтизм розглядається як епіфеномен раціоналізму. Зокрема, йдеться про Пошлість – як одну з перетворених форм комунікативної раціональності, що паразитує на контрасті між ідеологічною тотальністю та узвичаєними формами культури. Чільне місце у статті посідає тема глобальних експансіоністських ідеологій. Автор визначає роль мистецької фантазії та містичних ідей стосовно міждержавного суперництва у геополітичних доктринах. У статті простежується взаємозалежність теоретичних засад романтизму та геополітичних проектів. Автор досліджує міфологічну ґенезу завойовницької фантазії авторитарних лідерів, яка утворюється на основі романтичної сваволі творчого суб’єкта. Осмислюється значення мистецького максималізму у контексті культурно-історичної традиції, що сягає імперського універсалізму
Посилання
Jorge Luis, Borges. (1970). On Rigor in Science. Dreamtigers. New York.
Sloterdijk, P. (2002). Critique of Cynical Reason. Kyiv. [Іn Ukrainian].
Dostoevsky, F. (1956). Notes from the Underground. In Dostoevsky, F. Col-lected Works. V. 4. Moscow. [Іn Russian].
Cassirer, Е. (1993). Le myth de l`Etat. Paris.
Von Goethe, Johann Wolfgang. Hereafter about the Worled Literature. In Von Goethe, Johann Wolfgang. Collected Works. V. 10. Moscow
Baudrillard, J. (1988). The Extasy of Communication.Paris.
Hegel Georg Wilhelm Friedrich. (1977). Philosophy of Spirit. Collected Works. V. 3 .Moscow [In Russian].
Dostoevsky, F. (1983). Collected Works. V. 25. Chapter I. Leningrad [Іn Rus-sian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.