Анотація
У статті досліджується екосеміотика (термін запропонований Вілфрідом Нотом) – міждисциплінарна галузь, що має на меті: 1) поглибити розуміння особливостей взаємодії між людиною і довкіллям, культурою і природою на основі застосування семіотичного підходу; 2) розширення пізнавальних можливостей людини у природнознавчій і культурознавчій сферах за допомогою семіотичного інструментарію. Відзначається, що екосеміотика безпосередньо пов’язана з біосеміотикою, семіотикою культури (культурною семіотикою), а також з екологічною (інвайронментальною) філософією. Вона спирається на принцип неперервності (спадкоємності) у розвитку природи та розуму (свідомості) (Ч. Пірс), уявлення про внутрішній зв'язок між живими (природними) та семіотичними процесами (Дж. Хофмейер), голістичний (системний) погляд на семіосферу (Ю. Лотман). Екосеміотика розглядає взаємодію культури і природи як двосторонній процес, в якому природа визначає культуру так само, як і культура у різний спосіб окреслює природу. Зауважується, що для екосеміотики як порівняно нового дослідницького напряму не вироблено єдиного методологічного базису та бачення досліджуваного ним кола проблем, що цілком релевантно ситуації в семіотиці загалом. Автор доходить висновку, що на тлі постійного зростання досліджень, які позиціонують себе як екосеміотичні, цей напрям потребує відповідних методологічних рефлексій і оцінок.
Посилання
Deely, J. (2000). Basics of Semiotics (2nd ed.). Karas, A. (Transl.) Lviv: Arsenal. [In Ukrainian].
Lotman, Yu. M. (1992). Articles on semiotics and cultural topology. Tallinn: Alesandra. Vol. 1.
Morris, Ch. W. (2001). The grounds of the theory of signs. In: Semiotics: An-thology. 2nd ed. 45-97 р.
Barbieri, M. A. (2000). Short History of Biosemiotics. Biosemiotics, 2, 221-245.
Chandler, D. (2017). Semiotics: The Basics. New York: Routledge. 331 p.
Ecosemiotics. Retrieved from http://zbi.ee/uexkull/ecosemiotics.htm
Hoffmeyer, J. (1997). Signs of Meaning in the Universe. Barbara, J. Haveland (Transl.) 165 p.
Linask, L. & Magnus, R. (2016). Introduction: Framing nature and culture. Sign Systems Studies, 44 (1/2), 8-11.
Maran, T., Kull, K. (2014). Ecosemiotics: main principles and current devel-opments. Geografiska Annaler: Series B, Human Geography, 96(1), 41-50.
Nöth, W. (2001). Ecosemiotics and the semiotics of nature. Sign Systems Stud-ies, 29(1), 70-81.
Nöth, W., Kull, K. (2001). Introduction: Special issue on semiotics of nature. Ecosemiotics and the semiotics of nature. Sign Systems Studies, 29(1), 9-11.
Olteanu, A., Rabitz, F., Jurkevičienė, J. & Budžytė, A. (2019). The case for a semiotic method in Earth system science: Semantic networks of environmental research. Sign Systems Studies, 47(3/4), 552-589.
Steffen, W., Richardson, K., Rockström, J., Schellnhuber, H. J., Dube, O. P., Dutreuil, S., Lenton, T. M. & Lubchenco, J. (2020). The emergence and evolu-tion of Earth System Science. Nature Reviews Earth & Environment volume, 1, 54-63
What is Ecosemiotics? Retrieved from https://biocitizen.org/what-is-ecosemiotic
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.