Анотація
У статті запропонований аналіз концепції Суб’єктивної доби у соціальній філософії Ауробіндо. Ауробіндо стверджує що відкриття індивідуальним вільним розумом універсальних законів щодо яких індивід є мало не побічним явищем і які повинні управляти ним і спроба фактично управляти громадським життям людства в строгій відповідності з цими законами неминуче ведуть до пригнічення індивідуальної свободи. Замість релігійно-етичного авторитету традиційного суспільства реалізовуватиметься науковий, раціональний або експериментальний критерій. Ауробіндо пише, що у такому разі розвинеться стійка система громадських моральних норм і традицій і утвердиться своєрідне соціалістичне вчення, в істинності якого нікому не буде дозволено засумніватися практично і, ймовірно, навіть теоретично, оскільки подібні сумніви можуть потрясти або навіть підірвати систему. З іншого боку, існують історичні сили, які можуть присікти такий розвиток або змінити його характер раніше, ніж він досягне свого погрозливого завершення. Стаття розглядає соціальні ідеї Шрі Ауробіндо у зіставленні з ідеями М. Бердяєва, Д. Андрєєва і Теяра де Шардена.
Посилання
2. Berdyayev N.A. Smysl istorii. – M., 1990.
3. P.Teyyar de Sharden. Fenomen cheloveka. – M., 1987.
4. Satprem. Shri Aurobindo ili Puteshestviye soznaniya. – L., 1989.
5. Semenova S.G. Palomnik v budushcheye. P'yer Teyyar de Sharden. – SPb., 2009.
6. Shri Aurobindo Gkhosh. Chelovecheskiy tsikl. – Kazan', 1992.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.