За межами розуміння зла у філософії постмодерну
PDF

Ключові слова

буття, цивілізація, людина, інформатизація, глобалізація, суспільство споживання, добро, зло

Як цитувати

Nesprova, M. (2018). За межами розуміння зла у філософії постмодерну. Мультиверсум. Філософський альманах, (5-6), 99-110. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.09

Анотація

У статті досліджуються складники світогляду нової техно-інформаційної цивілізації. Розширено зміст розуміння зла в умовах інформаційної цивілізації, нове розуміння його сутності. Описано особливості життєдіяльності індивіда, існування зла і добра, висвітлено роль суспільства споживання інформації в суспільному розвитку.

Здійснено аналіз визначення меж зла та їх актуалізації. Дано тлумачення категорії зла у філософії постмодерну. Актуальність дослідження зла зумовлена новими реаліями інформаційної цивілізації. Звернення філософів до категорії зла, спричинене кризою культури та духовності, постає як заперечення повноти буття, утвердженням хаосу, множинності та егоїзму. Визначено концепції, у яких описано поступ цивілізації як процес деградації культури, як поступову деградацію добра. Показано об’єктивність добра, його божественну сутність. Розглянуто питання, що стосуються природи зла, сутності та змісту негативних моральних цінностей.

https://doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.09
PDF

Посилання

1. Blavatskaya Ye. Taynaya Doktrina. – T. 2. – M., 2010. – 944 s.
2. Blokh E. Tyubingenskoye vvedeniye v filosofiyu. – Yekaterinburg, 1997. – S. 192.
3. Vasiliy. Sobraniye trudov / arkhim. Vasiliy (Pronin). – Uzhgorod, 2010. – T. 1 : Zhizneopisaniye ; Nauchnyye i bogoslovskiye issledovaniya. – 432 s.
4. Kozlovskiy P. Kul'tura postmoderna. – M., 1997. – S. 47.
5. Kondorse M.ZH. Eskiz istoricheskoy kartiny progressa chelovecheskogo razuma. – M., 1936. – S. 8.
6. Levinas E. Total'nost' i beskonechnoye: vse o vneshnosti // Voprosy filosofii. – 1999. – № 2. – S. 63.
7. Leybnits G.V. Trudy po filosofii nauki. – M., 2010. – 178 s. – (Iznaslediya mirovoy filosofskoy mysli. Filosofiya nauki).
8. Losskiy N.O. Tsennost' i bytiye : Bog i Tsarstvo Bozhiye kak osnova tsennostey. – Khar'kov; Moskva, 2000. – 864 s. – (Biblioteka «R. KH. 2000». Seriya «Religioznaya filosofiya»).
9. Roulz Dzh. Teoriya spravedlivosti. – Novosibirsk, 1995. – 536 s.
10. Teylor CH. Dzherela sebe; [per. z angl. píd redaktsíêyu Andríya Vasil'chenka]. – K., 2005. – 696 s.
11. Ukhanov Ye.V. Esse ob odinochestve, ili toska YA po Drugomu v setevykh kommunikatsiyakh [Yelektronniy resurs]. – Rezhim dostupu : http://philosophystorm.org/files/my2_.html.
12. Fuko M. Slova i veshchi. – SPb., 1994. – S. 149.
13. Khaydegger M. Bytiye i vremya. – M., 1997. – S. 52–64.
14. Yannaras KH. Tserkov' v postkommunisticheskoy Yevrope // Tserkov' I vremya : Nauchno-bogoslovskiy i tserkovno-obshchestvennyy zhurnal. – 2004. – № 3 (28). – S. 81–106.
15. Marcuse H. Eros and Civilization. – Boston, 1955. – R. 96.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.