Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті досліджено одну з головних проблем сучасної філософії – проблему справедливості в принципово важливому методологічному її вимірі та в українському контесті. Доведено, що справедливості належить чільне місце серед інших моральних та соціальних цінностей: саме її люди заборгували один одному, бо вона є тим масштабом, яким вимірюються свобода, рівність, права людини. Для цього аналізується зв’язок та відмінність методологічних зрушень в осягненні поняття справедливості в працях К.-О.Апеля, Ю.Габермаса, О.Гьофе, Р.Форста. З’ясовано, що Габермас по-новому витлумачує сутність принципів солідарності і справедливості, як нормативних принципів демократичної правової держави, де вимога поваги до гідності кожного ґрунтується на визнанні недоторканості його тіла, життя, власності. Доведено, що О.Гьофе звертає увагу на необхідність принципової зміни розуміння соціальної справедливості, наголошуючи на домодерному, патерналістському сенсі її розподільної моделі. В працях Р.Форста справедливість набуває політичного виміру, адже справедливі політичні чи соціальні відносини можуть існувати лише за умови їх всебічного виправдання, поваги до людської гідності. В новітніх теоріях справедливості йдеться про те, що жертвою несправедливості є насамперед та людина, на яку не зважають у процесі як виробництва, так і розподілу основних благ.
Посилання
2. Geiger R.,.Merle J.-Ch, Skarano N. 2003: „Einfuehrung“, in: R.Geiger, J.-Ch.Merle, N.Skarano (Hrsg.), Modelle politischer Philosophie. – Paderborn, 2003. – 9 – 15.
3. Höffe O. Demokratie im Zeitalter der Globalisierung. – München. 1999. – 476 s.
4. Höffe O. Vernunft und Recht. Bausteine zu einem interkulturellen Rechtsdiskurs. – Frankfurt/M, 1996. – 296 s.
5. Forst R. Das Recht auf Rechtfertigung. Elemente einer konstruktivistischen Theorie der Gerechtigkeit. – Frankfurt/M, 2007. – 240 s.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.