Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Статтю присвячено аналізу багатомовності як виклику для вітчизняної вищої освіти. Висвітлено ті умови запроваждення режиму багатомовності в Україні, які сприятимуть подоланню протиставлення патріотизму та прагматизму. Багатомовність має не заперечувати статус української як єдиної державної мови, а сприяти розвитку мовної культури та мовної компетентності громадян України. Ключову роль при переході до такого режиму багатомовності має відігравати система вищої освіти, яка може створити необхідні умови для оволодіння іноземними мовами на високому рівні, що є необхідною умовою успішної модернізації українського суспільства. Дихотомія модернізації-суверенізації та модернізації-адаптації прямо екстраполюється на мовну ситуацію у системі освіти, зумовлюючи специфіку мовного середовища у навчальних закладах і окреслюючи можливі шляхи їх подальшого розвитку. У першому випадку пріоритет державної мови та її монополія як, коли не єдиної, то, безперечно, домінуючої мови вищої освіти мають бути незаперечними. У другому пріоритет міг би за певних умов бути наданий англійській мові, як такій, що домінує у глобальному освітньому середовищі, являє собою оптимальний мовний ресурс для здобуття або продовження освіти за межами України у провідних світових навчальних закладах, зокрема й тих, які входять до кола п’ятисот найкращих ВНЗ світу. Кожен із цих шляхів є невдалим, більше того – нереалістичним. Тому неминучим є звернення до багатомовності у вищій освіті та суспільстві як до сучасної відповіді на глобальні виклики.
Посилання
Bek U. Chto takoye globalizatsiya? – M., 2001. – 304 s.
Belov M.V. U ystokov serbskoy natsyonalʹnoy ydey. Mekhanyzmy formyrovanyya y spetsyfyka razvytyya. Konets KHUIII – seredyna 30-kh hh. KHIKH veka. – SPb., 2007. – 544 s.
Bohdanova N.H. Estetychna svidomistʹ student•sʹkoyi molodi v suchasniy Ukrayini v konteksti hlobalizatsiyno-informatsiynoho analizu. – Kharkiv, 2008. – 200 s.
Zhadʹko V.O. Istorychna pamʺyatʹ v rozvytku dukhovnosti osobystosti (sotsialʹno-filosofsʹkyy aspekt). – K., 2006. – 480 s.
Kremenʹ V.H. Filosofiya natsionalʹnoyi ideyi. – K., 2006. – 576 s.
Orteha-i-Hasset KH. Misiya Universytetu. – Lʹviv, 2002. – S. 73–88.
Riker P. Ideolohiya ta utopiya. – K., 2005. – 383 s.
Smit E.D. Kulʹturni osnovy natsiy. Iyerarkhiya, zapovit i respublika. – K., 2009. – 312 s.
Apel K.-O. Diskurs und Verantwortung: Das Problem des Übergangs zur postkonventionellen Moral. – Frankfurt a. M.: Suhrkamp, 1990. – 487 S.
Beacco J. From Linguistic Diversity to Plurilingual Education. Guide for the development of Language Education Policies in Europe Executive Version // Council of Europe. – 2007. – 51 p.
Plessner H. Die verspätete Nation. Über die politische Verführbarkeit bürgerlichen Geistes. – Stuttgart: Kohlhammer, 1959. – 174 s.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.