Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Підгрунтя соціального пізнання загалом і соціального передбачення, зокрема, виступають цінності. Вони є складовими структур соціальної релевантності, зокрема складовими ціннісних структур, характерних для різних соціальних утворень. Передбачення процесів у сфері вищої освіти та її якості має базуватись на вивченні цінностей університетської спільноти. Феноменологічна соціологія пропонує ретельно розроблену концепцію структур соціальної релевантності. Шюц розглядає теорію системи релевантності як частину теорії вибіркової активності розуму. Він розрізняє тематичну, інтерпретативну та мотиваційну релевантонсті, кожна з яких, як ми доводимо, має ціннісне значення. Соціальне передбачення потребує свого не епістемологічного, але праксеологічного розв’язання. Вибір бажаного здійснюється індивідом у якості вибору із заданого, перед-даного, в рамках соціальної системи релевантності. Передбачення у сфері вищої освіти загалом і передбачення її якості зокрема якнайкраще відповідає характеристикам «кінцевої області значень» Шюца. Важливо усвідомлювати взаємопов’язаність систем індивідуальної та соціальної релевантності. Остання, завдяки, зокрема, механізму соціальної пам’яті, виступає щодо окремого індивіда як об’єктивна, апріорно задана. Якісно новий досвід не завжди надає продуктивні модифікації узвичаєних схем інтерпретації. Нерідко він призводить лише до руйнування існуючих схем, до створення віртуальної реальності, пропонуючи псевдо-системи релевантностей, тобто системи смислових зв’язків, які не лише не мають співвіднесення з реальною поведінкою людей, але й перешкоджають такій поведінці. Академічні цінності мають виростати з повсякденного досвіду учасників університетської спільноти: лише у такому разі вони здобувають шанси на втілення у майбутньому.
Посилання
Berger P. Sotsial'noye konstruirovaniye real'nosti : Traktat po sotsiologii znaniya. – M., 1995. – 324 s.
Berdyaev N.A. Tsarstvo dukha y tsarstvo kesarya. – M., 1995. – 383 s.
Boychenko M.I. Systemnyy pidkhid u sotsialʹnomu piznanni: tsinnisnyy i funktsionalʹnyy aspekty. – K., 2011. – 320 s.
Veber M. Khozyaystvennaya étyka myrovykh relyhyy // Veber M. Yzbrannoe. Obraz obshchestva. – M., 1994. – S. 43–77.
Haydenko P.P. Nauchnaya ratsyonalʹnostʹ y fylosofskyy razum. – M., 2003. – 528 s.
Dzhems V. Pragmatizm. – K., 1995. – 281 s.
Molchanov V.I. Razlicheniye i opyt: fenomenologiya neagressivnogo soznaniya. – M., 2004. – 328 s.
Pirs CH.S. Nachala pragmatizma. – SPb., 2000. – 318 c.
Khabermas YU. Tekhnika i nauka kak «ideologiya». Sbornik statey. – M., 2007. – 208 s.
Sheler M. Problemy sotsiologii znaniya. – M., 2011. – 320 s.
Shyuts A. Metodologiya sotsial'nykh nauk // Shyuts A. Izbrannoye: Mir, svetyashchiysya smyslom. – M., 2004. – S. 7–151.
Shyuts A. Problemy prirody sotsial'noy real'nosti // Shyuts A. Izbrannoye: Mir, svetyashchiysya smyslom. – M., 2004. – S. 401–533.
Shyuts A. Razmyshleniye o probleme relevantnosti // Shyuts A. Izbrannoye: Mir, svetyashchiysya smyslom. – M., 2004. – S. 235–400.
Joas H. Die Entstehung der Werte. – Frankfurt am Mein: Suhrkamp, 1999. – 321 s.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.