Философия - это один из источников развития человеческого знания

Авторам

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

до наукового видання «Мультиверсум. Філософський альманах»

Редакція журналу “Мультиверсум. Філософський альманах” приймає до друку статті з різних аспектів філософії та соціології.

До видавництва подають електронну версію і один роздрук на папері. Електронна і паперова версії повинні бути ідентичними. Електронні версії рукописів статей подають в електронній формі на дискетах або лазерних дисках разом із роздруком на стандартному папері формату А4.

Текст має бути набраним у редакторі Word (формат rtf). Шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5, поля 2 см. Обсяг статті не має перевищувати 12 стор. (20 тис. знаків з урахуванням пробілів). Матеріали подаються українською мовою. Стаття не повинна містити пустих рядків та має бути оформлена таким чином:

1. У першому рядку ліворуч вказують індекс УДК (Універсальної десяткової класифікації).

2. У наступних рядках позначають:

1) прізвище, ім’я та по-батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, посаду, місце роботи автора (без скорочень); якщо авторів кілька, відомості про кожного подаються окремими рядками;

2) назву статті;

3) анотації. Анотації до статті подаються трьома мовами: українською, російською й англійською та мають оформлюватися таким чином:

– у перших рядках мають бути позначені: прізвище, ім’я та по-батькові автора, назва статті (відповідно трьома мовами);

– текст анотації повинен мати обсяг 600-800 знаків з пробілами, в ньому коротко викладається актуальність статті, мета, вміст, перспективи подальших досліджень;

– ключові слова: перелік ключових слів (бажано від трьох до восьми).

3. До друку приймаються лише ті наукові статті, які мають такі необхідні елементи (постанова № 7-05/1 ВАК України від 15.01.2003 р.):

1) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями;

2) аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття;

3) формулювання мети статті (постановка завдання);

4) виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

5) висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі;

6) список використаних джерел.

4. Рисунки та графіки мають бути виконані й роздруковані в чорно-білому варіанті. У статтю графічні об’єкти мають бути розміщені у форматі jpeg або gif з роздільною здатністю не менше ніж 300 dpi. Написи на рисунках виконують шрифтом Times New Roman, основний кегль 9, заголовку – 10. Розміри рисунків не мають перевищувати основні параметри А5 формату. Усі об’єкти в простих рисунках, які зроблені у Word, мають бути обов’язково згруповані. Складні, багатооб’єктні рисунки з нашаруваннями готувати за допомогою графічних редакторів (CorelDraw, PhotoShop та ін.).

5. Таблиці подають як окремі об’єкти у форматі Word з розмірами, які не мають перевищувати основні параметри А5 формату. Шрифт Times New Roman, основний кегль таблиці 9, заголовку – 10.

6. Стаття має бути прорецензована і рекомендована до друку та подаватися з рецензією керівника, консультанта або фахівця з проблеми, що досліджується (який має науковий ступень доктора або кандидата наук).

7. До статті на окремому аркуші додаються відомості про автора із зазначенням контактового телефону та адреси електронної пошти.

8. В одному номері може бути опублікована тільки одна стаття автора.

9. Редактор, за погодженням з автором, може скорочувати й редагувати матеріал. Відповідальність за зміст статті несе автор.

10. З усіма авторами прийнятих для друку матеріалів редакція укладає ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ДОГОВІР на використання твору (згідно з постановою “Про періодичні видання НАН України” №283 від 07.11.2008 р.).

Правила цитування та посилання на використані джерела

Цитування фрагментів тексту наводяться в наукових працях для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у працях [1–7] …», або «… на думку дослідника,..» [8, 109].

Загальні вимоги до цитування:

1) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вислів «так званий»;

2) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

3) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

4) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

5) якщо необхідно виявити ставлення автора дисертаційної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

6) якщо автор статті, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора статті, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (Курсив наш. – М.Х.), (Підкреслено мною. – M.X.).

7) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

Правила оформлення списку використаних джерел

1. У списку використаних джерел мають бути названі лише ті джерела, на які є посилання в тексті.

2. Усі посилання мають бути пронумеровані й узяті в квадратні дужки.

3. Джерела у списку літератури не мають повторюватися.

4. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

5. Джерела у списку можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні статті), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

6. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням:

– прізвищ авторів (співавторів);

– повних назв праць;

– міста, року видання, назви видавництва, кількості сторінок.

Зразки посилань на літературні джерела

На книги:

Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – 128 с.

На статті з журналів і газет:

Жулай В. Аналіз створення контексту у С.Кіркегора // Філософська думка. – № 3. – 2006. – С. 46–64.

На статті з книг:

Ясперс К. Комунікація // Ситніченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К.: Либідь, 1996. – С. 132–148.

Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости // Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.: Республика, 1992. – С. 260–420.

Редакція попереджає, що статті, оформлені з порушенням цих правил, до друку не прийматимуться.